Докія Гуменна (1904–1996) — українська письменниця XX століття, значна частина творчого доробку якої побачила світ в еміграції. «Дар Евдотеї» — художньо осмислені спогади зрілої письменниці про власне становлення як особистості. Авторка ніби прокручує кадри кіноплівки, повертаючись до історії свого роду, дитинства й студентських років, заглиблюється в минуле рідного краю — містечка Жашкова та прилеглих сіл. Вона осмислює досвід життя в підрадянський період, пропонує власний погляд на тогочасні події й трансформації літературного середовища. Завдяки глибокій саморефлексії  оповідачка усвідомлює себе носійкою не лише особистої, а й колективної, народної памʼяті.