У збірці «Коні і люди», що складається з повісті «Дарма» й восьми оповідань, Шервуд Андерсон з властивою йому лаконічністю й поетичністю досліджує теми стосунків, самотності, відчуження та пошуків щастя у житті. Через серію взаємопов’язаних історій автор вибудовує послідовну оповідь, у центрі якої – мешканці невеликих містечок, сповнені прагнень та мрій: юнак, що, покинувши домівку, бурлакує, пізнаючи світ і людей; дівчина, яка відчайдушно шукає кохання, дружби, тепла і розуміння, але на заваді їй стають суспільні упередження; молодий доглядач коней, що представляється багатієм, аби здобути увагу панни, в яку закохався. Проза Андерсона, що поєднує в собі реалізм та імпресіонізм, наповнена ліричною простотою й емоційною глибиною, що вловлює найтонші нюанси буття, а проникливі та зворушливі письменникові спостереження роблять цю збірку позачасовою, фіксуючи універсальні істини про природу людини. Автор створював цю книжку три роки, а чимало оповідань, що ввійшли до неї, перед тим було надруковано в журналах «Гарперс», «Венеті фейр», «Літтл ревʼю», «Нью репаблік», «Сенчурі», «Дейл» та «Лондон меркʼюрі».