Це книга про одну з найбільших трагедій української історії — битву під
Берестечком. Написана ще в 1966–1967 рр., вона згодом не раз дописувалась на
всіх етапах наступних українських драм і трагедій — і після поразки 60-х, і в
безвиході 70-х, і в оманливих пастках 80-х. Протягом цього часу з конкретної
поразки під конкретним Берестечком тема цього роману переростала в розуміння, що
«поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить», а відтак і в необхідність
перемоги над поразкою, що в сьогоднішні межові для нашого буття часи особливо
актуально...