Книга є зібранням вибраних уривків із духовних творів і листів святителя Феофана Затворника, присвячених темі людських пристрастей та внутрішньої боротьби з ними.
Автор із рідкісною духовною тверезістю та пастирською глибиною розкриває природу пристрастей, причини їх виникнення, форми прояву в повсякденному житті та шляхи їх подолання. Особливу увагу приділено питанням покаяння, самоспостереження, молитви й поступового духовного подвигу.
Пристрасті слід уражати і зсередини, і ззовні, а добрі сторони душі — виховувати, надаючи їм простір і постійне вправляння. Головне в цьому діянні — молитва. За нею неодмінно йде праця добродіяння.
Водночас необхідні душекорисні читання та бесіди, дотримання церковних установлень і подвиги самоумертвіння: уміння відмовляти собі, коли це потрібно, потроху — в їжі, сні, розвагах та інших утіхах самоугодництва, утримуючи себе в стані постійного самоспротиву й самопримушення.