Це про той стан, коли ти наче тут, але частина тебе лишилась там, під вибухами. Порожній погляд, зайчик у руках, квітка біля ноги - іронія, яка зрозуміла тільки тим, хто пройшов крізь війну. Носити — не для сміху. Для своїх. Для тих, хто знає, що тиша може бути гучнішою за артилерію.