Наприкінці XVII століття кухар єпископа Шумлянського, Зенон Бровар, створивши свій шедевр, страву досконалого смаку і записавши його до книги рецептів. Цей «найдосконаліший смак» зрештою загубився разом із рукописом, переживши чисельних редакторів, ілюстраторів та цензорів, які поривалися до безсмертя, залишаючи свої голоси на цих сторінках. Автобіографія, книга рецептів та теологічний трактат зливаються в єдиний палімпсест — один із яскравих прикладів барокового пошуку істини через гру символами. Силами Остапа Українця ці записи зібрано й упорядковано і зараз, вперше за понад триста років, вони готові бути представленими оку вибагливого читача. Дуже багато української літератури стоїть на кухонних справах. Ми любимо готувати пригощати та їсти, ми звикли висловлювати любов через їжу. Бароко, схильне шукати глибокі зв'язки між найдрібнішими мовами, дозволяє побачити вищу Істину і Господню Любов навіть біля куска хліба з олією. Філософія і богослов'я, фізика і етика присутні в кожній страві так само повно, як і в макрокосмосі, всьому широкому світі. Саме про безмежно великі та святі речі, заховані у безмежно малих і мирських квестіях кухарських, розповідають нам Зенон Бровар та його чисельні редактори.