У почасти автобіографічному романі «До маяка» (1927) Вірджинія Вулф (1882–1941) відрефлексувала втрату матері, образ якої втілила в героїні місис Рамзі. Родина Рамзі з вісьмома дітьми збуває літні вакації на скелястому узбережжі Шотландії. Разом із ними сюди навідуються й численні гості — митці, студенти й університетські викладачі. Дні минають поволі за іграми, читанням, затишними вечерями, розмовами про смисл буття й прогулянками мальовничими місцинами.