Лунниця - стародавня жіноча прикраса (зазвичай натільна або скронева підвіска), що має форму півмісяця, рогами направленого вниз. Ця прикраса слугувала потужним оберегом і сакральним символом. З’явившись ще в епоху бронзи, лунниця набула особливої популярності у слов’янській культурі в період раннього Середньовіччя. Символ півмісяця був тісно пов’язаний з культом місяця та уособлював жіноче начало, родючість і захист. Вважалося, що лунниця захищає жінку та її майбутнє потомство. Такі обереги виготовлялися з різних матеріалів - від срібла та бронзи до золота, часто прикрашалися зерню або гравіюванням.

Лунниця має вигляд півмісяця, кінці якого звернені всередину (проте, самі кінчики спрямовані догори). Посередині верхньої частини - невеличке циліндричне вушко, а по крах оберега - гладенький подвійний бордюр. Декор виконаний на основі рельєфних, оточених кільцями виступів, розміщених у вигляді виноградного грона у верхній частині. Такі ж виступи сферичної форми послугували основним елементом декору на решті площини лицьової сторони.