У 1942 році в блокадному Ленінграді були розроблені за зразком німецьких «WK Spr» і «WK Flamm» турбореактивні снаряди М-28 (або МТВ-280 від «міна важка обертова калібра 280 мм», фугасні) і М-32 ящик яких служив одночасно і частиною пускової установки. До осені було створено й самохідні пускові установки з ними ЛАП-7 («ЛАП» — «Ленінградський артилерійський полігон») на шасі ГАЗ-ААА з поперечним розташуванням пускових рам.