Цей роман можна читати із захопленням або з обуренням, але неможливо з байдужістю. Адже в «Празькому цвинтарі» є змови, підземелля, повні трупів; кораблі, що злітають на повітря; вбиті абати, що воскресають кілька разів; сатанистки-істерички, які відправляють чорні меси; карбонарії й паризькі комунари, масони, фальшиві «Протоколи сіонських мудреців»... Втім, у читача, що має звичку думати, відразу ж виникає відчуття, що про все це він уже чув або читав. І це дійсно так. Крім капітана Симоніні, головного героя книжки, всі інші персонажі роману Умберто Еко існували насправді й робили саме те, що описане..