Василь Барка, справжнє ім’я Очерет Василь Костянтинович (1908—2003) — один із видатних українських письменників ХХ століття, поет та романіст. Уже своїми першими віршами він заявив про себе як про «чужорідне тіло», яке система намагалась виштовхнути (і виштовхнула-таки!) з «комуністичного раю». Саме ці події описав В. Барка у першому романі «Рай», що вийшов у 1953 році у Нью-Йорку. У його основі — автобіографічні спомини самого автора. Головний герой роману — професор слов’янської філології Антон Никандрович Споданейко, цінності та думки якого близькі письменникові. Розповідаючи лише про дві доби життя пересічних українців (20 і 21 червня 1941-го) в умовах сталінського режиму, В. Барка спростовує міф про нього як про земний рай.