Роман «Вашингтонська площа» знаменує собою кульмінацію в творчості Генрі Джеймса як романіста-початківця. Його увагу детально зосереджено тільки на чотирьох головних героях, що дозволяє автору забезпечити проникливий аналіз манер і поведінки середнього класу в Нью-Йорку 1870-х років в період великих змін в житті міста. Ці зміни представлені читачам на тлі сюжету роману, починаючи з 1840-х років, в той час, коли Сполучені Штати відчували початок швидкої комерційної та промислової експансії. Через відносини між Остіном Слопером, знаменитим лікарем, і його сестрою Лавінією Пенніман, його дочкою Кетрін і її нареченим Морісом Таунсендом, Джеймс представляє сучасну дійсність як майданчик конкуруючих стилів поведінки, де щирі почуття і переживання не можуть бути показані і озвучені і підлягають придушенню.