Чи може за шкільною партою сидіти… китиха? Виявляється, що так! Як живеться Юльці з таким прізвиськом? Звісно, вона іноді ображається, іноді просто не звертає уваги. Для неї найважливіше — це те, що вона гарно грає на флейті й має улюблену вусату тітку Ружу, яка обожнює танцювати вальс у парку й переконує дівчинку: життя прекрасне навіть попри проблеми й прикре прізвисько. І одного дня тітка записує Юльку на курси танців… Ця весела історія навчає емпатії й толерантності до несхожих на нас людей і доводить, що можна й варто любити себе попри відмінності й не завжди приязне оточення. Завжди є шанси змінити своє життя на краще! Переклад - Божена Антоняк. Ілюстрації - Кася Колодзєй.