Використання реактивних систем залпового вогню німецькою армією під час останньої світової війни було досить широким завдяки низькій собівартості виробництва та надзвичайній ефективності цієї зброї. Основним недоліком була низька рухливість цих систем, що піддавало їх реакційному вогню противника, тому була створена мобільна версія 150-мм реактивної системи залпового вогню моделі 42 (найбільш поширена), встановлена ​​на шасі напівгусениці Sd. Kfz. 4 Maultier, який зміг забезпечити хорошу прохідність по бездоріжжю. Також машина була оснащена легкою протиосколковою бронею для захисту екіпажу.