А перед нами все цвіте, за нами все горить ... Не треба думати, з нами той, хто все за нас вирішить!
Але що робити, якщо не думати не можеш? Що робити, якщо ти не здатний стати жалюгідним гвинтиком у жахливій військовій машині? Позаду – пекло випалених країн. Попереду – бруд та кров Другої світової. Часу помирати, здається, не буде кінця. Чи багато хто доповзуть до «часу жити»?