ЕтилацетатCH3C(O)OC2H5, етиловий ефір оцтової кислоти - безбарвна, прозора, горюча рідина з приємним запахом. Змішується в будь-яких співвідношеннях з бензолом, толуолом, хлороформом, діетиловим ефіром, етанолом та рядом інших органічних розчинників. Обмежено розчинний у воді (до 12% за масою). У етилацетаті, своєю чергою, розчиняється до 9.7 масових відсотків води. Етилацетат утворює азеотропні суміші з водою (Tкіп 70.4°C, 8.2% води по масі), етиловим спиртом (71.8°C і 30.8%), метанолом (62.25°C і 44.0%), ізопропіловим спиртом (75.3°C) та 21. , циклогексаном (72.8°C та 54.0%), чотирихлористим вуглецем (74.7°C та 57.0%).

Етилацетат є помірно полярним розчинником. Добре розчиняє ефіри целюлози, смоляні олії, жири, воски.

Етилацетат ― складний ефір оцтової кислоти та етилового спирту та його хімічні властивості типові для складних ефірів. Легко гідролізується до етанолу та оцтової кислоти у лужному середовищі. У кислому середовищі може бути переетерифіковано. Рівнавага зміщується вправо у присутності надлишку спирту, що заміщає:

CH3C(O)OC2H5+ CH3ОН ⇄ CH3C(O)OCH3+C2H5OH

Етилацетат має порівняно низьку токсичність. Його пари подразнюють слизові оболонки очей та дихальних шляхів, при впливі на шкіру можливий розвиток екземи та дерматиту.

Отримання.
У промисловості використовується кілька основних методів синтезу етилацетату:

З ацетальдегіду за реакцією Тищенка. Процес проводиться при температурі 0-5°C у присутності каталітичних кількостей алкоголю алюмінію, характеризується високим ступенем конверсії ацетальдегіду (до 98%) та селективністю перетворення (97-98%):

2CH3C(O)H → CH3C(O)OCH2CH3

Етерифікація оцтової кислоти етиловим спиртом у присутності каталізатора (сірчаної кислоти, паратолуолсульфокислоти або іонообмінних смол) при температурі 110-115°C. Співвідношення оцтової кислоти та спирту в процесі 1:1.1. Вартість оцтової кислоти дещо вища за вартість етанолу, тому домагаються максимальної конверсії кислоти. Ступінь конверсії перевищує 95%.

CH3C(O)OH + CH3CH2OH → CH3C(O)OCH2CH3 + H2O

Рідкофазним окисленням н-бутану повітрям у процесі виробництва оцтової кислоти. Етилацетат є побічним продуктом цього процесу.
Алкілюванням оцтової кислоти етиленом при температурі 150°C та тиску 7.7 МПа у присутності сірчаної кислоти або твердого кислотного каталізатора та мольному співвідношенні оцтової кислоти до етилену 1:3.89

CH3C(O)OH + CH2=CH2 → CH3C(O)OCH2CH3

Застосування.

як розчинник у виробництві лакофарбових матеріалів та чорнила для друкуючих машин. З цією метою витрачається до 30% всього виробленого етилацетату;
як розчинник у виготовленні клейових композицій;
На стадії пакування різних товарів гнучкими пакувальними матеріалами - як розчинник чорнила при нанесенні написів та зображень трафаретним способом;
як реагент та як реакційне середовище у виробництві фармацевтичних препаратів (метоксазол, рифампіцин тощо);
як знежирюючий агент у виробництві алюмінієвої фольги та тонких алюмінієвих листів;
як очищувальний та знежирюючий агент в електронній промисловості;
як розчинник ефірів целюлози;
у суміші зі спиртом як розчинник у виробництві штучної шкіри;
як екстрагуючий агент для різних органічних речовин із водних розчинів. Завдяки низькій токсичності етилацетат використовується у харчовій промисловості, наприклад, для екстрагування кофеїну з кави.
як желатинізуючий засіб при виготовленні вибухових речовин;
як компонент фруктових есенцій;