Майоран  – багаторічна рослина, батьківщиною якої вважають Середземномор’я. В дикому  вигляді зустрічається в Північній Африці, Малій Азії. Древні єгиптяни, греки і римляни приписували цій рослині незвичайні лікувальні властивості, вважали, що хоча б один два кущики його повинні рости на городі під вікном. З допомогою цієї рослини вони ароматизували овочеві страви.

В середні віки майоран знали і цінували в Європі, вирощували в тих регіонах, де дозволяв клімат, а також розводили в кімнатних умовах, щоб насолоджуватись красою і ароматом. Як лікарський засіб його використовували, перш за все, при простудних захворюваннях.

Він поширився на всю Північну Африку (Алжир, Туніс, Єгипет), де і тепер культивується. Майоран раніше за хміль стали використовувати в пивоварінні. Спеціалісти по виноробству – французи – використовували його в виробництві вина.  Всі народи майоран прийняли в якості незвичайної ароматної, пікантної спеції.