У великому царстві прянощів гвоздика займає особливе місце за рахунок винятково яскраво виражених ароматичних якостей.

В Європі гвоздику вперше описав відомий римський автор Пліній, але довідатись, де вона росте, європейці не могли дуже довго. Вони отримували гвоздику від арабів, а ті – від цейлонських купців. Лише в 1511 році  відчайдушний португалець Франциско Серрао добрався до одного із Молукських островів, де вона і росла.

На сьогодні в світі головним виробником цієї пряності є маленький острів Пемба. Друге місце займає Мадагаскар, забезпечуючи третину світової потреби. Гвоздику вирощують також в Занзібарі,  Індії, Шрі-Ланці, Гвінеї і звичайно на Молукських островах.