Воєнні події в Кореї так загострили політичний стан у всьому світі, що перспектива Третьої світової війни не була далека. В новій ситуації виникли і нові можливості для української справи, тож треба було наперед визначити точні позиції i завдання української самостійницької політики. Це зробив Степан Бандера в цій статті. Вона була друкована, без його підпису, у трьох числах «Сурми» (чч. 22, 23, 24 за серпень, вересень, жовтень 1950 р.). З'ясувавши західну концепцію політичної війни з большевизмом, автор перестерігає українську спільноту перед самообманом i сподіванками, що війна з московським большевизмом автоматично зробить з держав Заходу союзників України, яка бореться проти цього большевизму- імперіялізму. 

На публікацію даних праць Степана Бандери нас підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти.

Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для цілого людства і вона може не просто повторитися а й розширюватися, якщо не знищити імперію повністю з подальшим формуванням на її території національних держав сьогодні поневолених народів.