Хоста подорожникова (лат. Hosta plantaginea) - багаторічна трав'яниста рослина сімейства Лілійні, без воскового нальоту. Листя до 25 см довжини і 17 см ширини, яйцевидно-округлі, зазвичай з серцеподібною основою, короткогострі, тонкі, яскраво-зелені, з обох боків блискучі, з 7-9 парами бічних жилок, злегка хвилясті по краю, черешки тонкі, глибоко жолобчасті, виразно крилаті. Квітконоси ненабагато перевищують листя, до 40 см висоти, міцні, з одним або декількома недорозвиненими листками. Суцвіття густе, коротке. Приквітки до 8 см, яйцеподібні, відхилені, зелені. Квітки трохи вгору спрямовані, пізніше горизонтально відхилені і потім пониклі, дуже великі, до 10-13 см довжини і 6-7 см в діаметрі, з сильним ароматом. Оцвітина лійчаста, з довгою трубкою і розбіжними, тупуватими частками глибоко розсіченого відгину, біла, як би воскова. Цвіте до кінця літа восени. Застосування у декоративних цілях. Цінний декоративний багаторічник. Вирощують під кронами дерев, у міксбордерах та бордюрах, в альпійських та кам'янистих садках, навколо водойм. Агротехніка вирощування у відкритому ґрунті. Хоста найкраще росте в помірних широтах - північне літо для неї занадто коротко, зима холоднувата (потребує покриття мульчів з-за близького до поверхні залягання коренів), а південна спека викликає опіки листя, і від перегріву рослина може загинути. Хоста краще росте в півтіні та тіні (на півдні - тільки в тіні). Віддає перевагу кислим суглинкам. Розмножується розподілом кореневищ (навесні, ділянки відразу висаджують на постійне місце), живцюванням (черешки укорінюються при підвищеній вологості) та насінням. Оптимальна відстань між рослинами – 20-25 см, добре переносить тісноту. Хоста вологолюбна, поливати її треба якомога часто. Чуйна на внесення добрив. Розпушування потрібно у міру утворення на грунті твердої кірки. Хоста багаторічна, на одному місці може рости до 10 років за умови підсипання ґрунту, щоб уникнути оголення кореневищ.