«Правила будинку сидру» — захоплива, багатопланова, інтимна, трагічна та місцями жартівлива книжка, створена одним із найкращих у сучасній американській літературі оповідачів «великих історій».

Дія роману розгортається в напівзабутому притулку для дітей-сиріт на узбережжі штату Мен, а його головна тема — усталені правила, писані або ні: чи варто справжній людині грати за ними, чи треба негайно їх відкинути і створити нові, власні, більш гуманні. Але перелік тем, що їх досліджує автор, набагато ширший — це війна і зрада, питання існування душі і насильства над жінкою, інцест і смерть, право на вчинок і власна доля. Автор уникає моралізаторства, а його герої — сирота Гомер Криниця та очільник притулку Свята Хмара Вілбур Модрина, яких читач неодмінно вподобає, є справжніми «стовідсотковими порушниками правил».

У 1999 році роман «Правила будинку сидру» був екранізований режисером Лассе Халльстрьомом, а Джон Ірвінг отримав «Оскар» за створення сценарію для цієї сповненої драматизму стрічки.