Одна з найсильніших книг про війну та внутрішню силу людини.

 

У 1944 році шістнадцятирічна балерина Едіт Еґер була відправлена ​​разом зі своєю родиною до Аушвіца. Через кілька годин після загибелі її батьків нацистський доктор Йозеф Менгеле змусив Едіт танцювати заради власної забави та її виживання. Едіт та її сестра пережили всі жахи Аушвіца, Маутхаузена та Гункірхена – таборів смерті. 4 травня 1945 року Едіт, ледве живу, дістали з купи трупів.

 

Катування, голод і постійна загроза смерті не зламали Едіт, а її внутрішній світ допоміг набути життєстверджуючу силу і душевну свободу. Через 35 років після закінчення війни, ставши відомим психологом, Едіт повернулася в Аушвіц, щоб позбутися спогадів про минуле і провину того, хто вижив. Едіт чергує події своєї особистої подорожі із зворушливими історіями тих, кому сама допомогла вилікуватися.

 

Ця книга – незабутня історія виживання та зцілення, історія визволення та сили людського духу. Вона показує, що ми завжди можемо вибирати, чому нас вчить життя і як ставитися до того, що відбувається. Це книга, яка змінить життя та подарує поколінням читачів підтримку.