Географічне положення Великобританії зумовлювало підвищену увагу Королівських ВПС до морських літаків сухопутного базування. Bristol Beaufort, що з кінця 1939 року почав надходити на озброєння Берегового командування, представляв собою двомоторний морський бомбардувальник-торпедоносець з бойовим навантаженням до 908 кг, також він міг виконувати розвідувальні операції. В першій модифікації – Mk I – було випущено 1014 літаків. Бойові дії ці літаки розпочали у квітні 1940 року – вони виконували мінування з повітря морських гаваней, проводили денні та нічні торпедні атаки, вражали бомбами берегові цілі. Серед найвідоміших епізодів їх бойового застосування – торпедування німецького лінкора «Гнейзенау» у квітні 1941 року. З березня 1942 року Bristol Beaufort почали використовуватись у Середземному морі, де їх основною базою стала Мальта. Служба на них була важкою та небезпечною, у деякі періоди війни втрати серед екіпажів торпедоносців були найвищими у всіх Королівських ВПС. Проте, незважаючи на всі складнощі та бойові втрати, ці літаки мали на своєму рахунку значну кількість успішних атак на конвої та бойові кораблі противника.