Аскорбінова кислота - безбарвні, пластинчасті кристали або білий кристалічний порошок, без запаху, кислого смаку. Легко розчинний у воді (5 частин) та спирті (40 частин). У водних розчинах нестійка та швидко розкладається, особливо на світлі. Розчини для інєкцій готують з додаванням гідрокарбонату натрію та стабілізаторів. Реакція середовища рН - 6,0-7,7. Аскорбінова кислота - речовина, що легко окислюється і при зберіганні може придбати сірувато-жовтий відтінок. Вона чутлива до дії високих температур: руйнування її настає вже при нагріванні до 50% за доступу повітря, висушування переносить погано, особливо при підвищених температурах.

Властивості:
Бере участь в окисно-відновних процесах, впливає на систему НАД-Н-трансдегідрогенази, що переносить водень від НАД-Н до кисню. Перешкоджає порушенню цілісності стінки кровоносних судин та кровоточивості їх при цингу. За її участі відбувається включення проліну та лізину в білки, подальше їх гідроксилювання та включення в поліпептидну систему колагену – важливого компонента сполучної тканини. Сприяє фіксації заліза у процесі синтезу гемоглобіну, відновлює метгемоглобін в еритроцитах. Бере участь в окисленні вуглеводів у пентозному циклі, регулює синтез кортикостероїдів, гормонів щитовидної, підшлункової та статевих залоз, активізує репродуктивну діяльність, рухливість сперміїв. При дефіциті вітамінів А, В1 В2 знижується вміст вітаміну С. Протицинготна дія аскорбінової кислоти повязана з аналогічною біоактивністю вітаміну Р. Сільськогосподарські тварини і птиця мають здатність забезпечувати себе вітаміном С за рахунок ендогенного синтезу. Збільшується потреба в аскорбіновій кислоті при харчовій недостатності, неповноцінному білковому харчуванні, стресах, інтоксикаціях, інфекційних і гельмінтозних захворюваннях. Застосовують при гіповітаміноз С, при різних кровотечах, захворюваннях печінки, нирок, при анеміях, ранах, набряках, плевриті, ревматичних процесах, для підвищення опірності при інфекційних захворюваннях, 7Копійок