Завод Nakajima Hikoki K. K. в Японії припинив виробництво винищувача Кі-27, оскільки розпочав виробництво більш сучасного та потужного Nakajima Ki-43-I. Однак інтерес до виробництва цих більш простих літаків був у Маньчжурії, тому фабрика Накадзіма поставляла виробничі пристрої для Кі-27 до Маншу Хікокі Сейзо К. К. у Шарбіні. Там виробництво тривало і дали ще 1379 літаків. Маньшу приступив до подальшого розвитку цього типу, і тому з'являється навчальний літак, на якому пілоти могли тренуватися і переходити на бойовий тип без необхідності змінювати звички, набуті ними під час тренувань. Оскільки навчальний літак невимагав потужного двигуна, був встановлений слабший силовий агрегат і кабіна була відкрита. Встановлення меншого та легшого двигуна змістило центр ваги літака назад, тому необхідно було розширити передню частину фюзеляжу на 200 мм. Одразу було розроблено два варіанти літака - одномісний тренувальний Ki-79a та двомісний навчально-тренувальний Ki-79b. Обидва варіанти літака були суцільнометалевими низькопланами з шасі, яке не складалось. Кабіна була відкритою.