Ця машина була розроблена у СРСР в 1932 році на базі двухбаштового легкого танка Т-26, як танк-винищувач бронецілей противника. Спочатку цей проект мав вигляд, танка з клепаною циліндричною баштою в якій встановлювалися 37мм гармата Б-З і 7.62мм кулемет ДТ. У подальшому, за рекомендаціями війскових спеціалістів, до корми башти прилаштували ящик із броневих листів, у якому розміщували радіостанцію й частину боєкомлекту. В оновлену башту також встановили 45мм танкову гармату 20К. У березні 1933 року були проведені успішні випробування цієї машини, і Червона Армія отримала на озброєння універсальний танк. Цей танк був здатен одночасно, як для підтримки піхоти, так і для боротьби з бронецілями противника. В подальшому на базі цієї конструкції був створений відомий серійний танк Т-26 (193Зр.) з еліптичною баштою.