Вперше піднятий в повітря у вересні 1935 року, Мессершмітт Вf-109 на 10 років став основним винищувачем Люфтваффе і залишався в строю до кінця Другої Світової війни. Літак було розроблено в 1934 році на зміну застарілому основному винищувачу Хейнкель Не-51. Головною особливістю нового Літака була висока технологічність виготовлення, що дозволяло в майбутньому постійно модернізувати Вf-109 не знижуючи темпів виробництва. Крім, того в конструкції була закладена можливість установки різних тилів двигунів. 3 установкою на Мессершмітт Вf-109 двигуна ДВ-605 з'явилась наймассовіша модифікація Ме-109 , яка випускалась з деякими змінами до самого кінця війни. Літак міг нести різноманітні варіанти озброєння і обладнання, що дозволяло використовувати його як фронтовий винищувач, винищувач ПВО, винищувач-бомбардувальник, нічний винищувач і розвідник. Мессершмітт Вf-109 брав участь в боях від пустель Північної Африки до засніженої тундри Російської Півночі. Угорські ВПС, як союзники Німеччини, приймали активну участь у бойових операціях на Східному фронті. Багато льотчиків із авіаполків літали на винищувачах Ме-109 G6. Коли американський 15-й Повітряний Флот почав діяти над територією Австрії та Угорщини, до боротьби з американцями підключились і Угорські ВПС. На той час вони вже були відізвані зі Східного фронта. Угорські авіачастини брали на себе значну частину навантаження у відбитті повітряних нападів союзників. У 1943 році Німеччина передала ліцензію на випуск літаків Ме-109 G6 Угорщині. Усього на двох заводах було випущено біля 800 літаків.