У березні 1944 року зі Scania-Vabis був підписаний контракт на виготовлення 18 самохідних установок, які отримали позначення Sav m/43 (Stormartillerivagn, штурмова артилерійська машина). Надходити у війська Sav m/43 почали тільки з січня 1945 року. Екіпаж складався з 4 чоловік - командира, навідника, механіка водія і заряджаючого. У розпорядженні командира перебувала не тільки радіостанція, а й оглядовий перископний прилад, аналогічний тому, що ставилося на Strv m/41. Рубка вийшла вельми зручною: завдяки великій для САУ такого класу висоті всередині можна було працювати в повний зріст. Особливо зручно це
було для заряджаючого. Боєкомплект конструктори розмістили на підлозі бойового відділення. Бойова маса Sav m/43 склала 12 тонн, і це при тому, що рівень відповідав технічним завданням. Спереду броня досягала товщини 50 мм. Для 1944 року це було вже замало, але від вогню протитанкових рушниць і стрілецької зброї така броня надійно захищала. Всього було виготовлено 36 таких машин.