«Постать Бурлюка неймовірно масштабна і цікава, а доля його кардинально відрізняється від долі його найближчих товарищів, друзів та однодумців по російському футуризму.

Якщо, наприклад, життя Володимира Маяковського дослідники його творчості характеризують як трагедію, то життя Бурлюка, безумовно, це драма, проте драма зі щасливим кінцем.

Це драма людини яка змушена була вибирати між визнанням та славою. Для тих він всіляко прагнув, і суто фізичним виживанням, збереженням, відповідним матеріальним благополуччям і можливістю займатися творчістю так, як він того хотів».

Зі статті Євгена Деменюка «Давид Бурлюк. Український батько російського футуризму»