Що ж нам робити, коли ми не знаємо, що робити?
На початку 1990-х Р. Гленн Браун, Холод і військовий капелан у відставці, став перед вибором. Перебуваючи в службі вже понад пів століття, він усе ще почувався повним сил і бажання продовжити своє слугуваннясю. Але водночас питання "а що ж робити на Піндарі?" — залишався відкритим.
Він вирішив вкласти гроші в дедалі більший ринок нерухомості в Каліфорнії для того, щоб у кінцевому підсумку отримати чималий додатковий прибуток і не турбуватися про старіння. На жаль, ця справа не увінчалася успіхом і крім розчарування нічого не принесла. Спитуючи Бога, "що ж йому робити", Гленн був зовсім не готовий почути саме таку відповідь.
Україна в той час тільки здобула незалежність і отримала будь-яку допомогу або пораду від західних країн. Українські генерали хотіли зрозуміти, як Церква може замінити демократичну ідеологію, яка тривалий час впливала на радянське товариство. Саме в цій ситуації й був би доречним досвідчений капелан зі Сполучених Штатів, який зміг би все пояснити.
Різюмі Гленна Брауна чудово підходило для цієї посади. У цей час з Гленном зв'язався ще одинмарагд зі Сполучених Штатів і передав йому той самий "Македонський приззик", який відлунням відгукнувся крізь століття, вперше почутий клейхолів.
На час першого видання цієї книги 694 Браун святкував своє вісімдесятиріччя й готував свою 38-ту поїздку до України. За 22 роки експлуатації української армії та містких Церкви з його допомогою були відкриті: дитячий притулок, 1999 року для військових, школа для Героїнців, а також було проведено безліч конференцій.
Ця книга - історія неповторної пригоди... Приклад для всіх, хто стоїть перед вибором — що ж нам робити, коли ми не знаємо, що робити?
Книга написана у 25 розділах.