Лаванда(Lavandula) — рід рослин родини губоцвітих.

Батьківщиною цієї витонченої рослини вважаються середземноморські регіони Франції та Іспанії. Завдяки невибагливості у догляді (лаванда легко переносить посуху і практично не підвергається звичайним захворюванням садових рослин), вона поширилася повсюдно, включаючи Канарські острови і Африку.

Колосовидні статні суцвіття ніжно-блакитного, фіолетового і навіть рожевого відтінку яскраво виділяються на тлі сірих від узлісся стебел. Неповторно п'янкий аромат лаванди розноситься по всьому ареалу зростання, і визначити її по запаху, напевно, не важко буде навіть початківцю травнику.

Оскільки лаванда відноситься до ефіроолійних культур, її екстракт давно і успішно застосовується в косметології, ароматерапії.

Лавандовим відваром промивають волосся, щоб позбутися від лупи, протирають обличчя для усунення вугрів і висипань, додають в ароматичні склади і свічки. Однак найбільш затребувана область, в якій незамінна лаванда - застосування в народній медицині, де вона показала себе ефективним седативним, протисудомну і сечогінним засобом.

ВИКОРИСТАННЯ В КУЛІНАРІЇ

Хороша ця трава з сімейства ясноткових і в якості ароматичних добавок до рибних і м'ясних делікатесів, соусів і салатів.

Лаванда особлива і всюдисуща, тому зайняла особливе місце в кулінарії. Завдяки аромату квіток найчастіше лаванду використовують у кондитерських виробах: для цукерок, льодяників, зефіру. Деякі квітки навіть цукрують і застиглими суцвіттями  прикрашають торти й тістечка. Колись у баночці з цукром лишали її свіжі гілочки, тоді підсолоджувач ставав ароматнішим. Також додають лаванду у желе, джеми, варення.

Не нехтують ароматом лаванди, додаючи її в солоні страви. Наприклад, нею приправляють тушковану баранину, натирають курку й індика перед смаженням. “Універсальна” лаванда підходить навіть для копчення риби - спецію додають у тирсу з ягодами ялівця, і тліючи, дим набуває неповторного аромату. З тієї ж причини квітки лаванди потрапляють у салати, а іноді разом з чабером, кропом та шавлією її використовують для приготування зеленого масла.

Лаванда не тільки приємна, а і корисна завдяки  її антисептичним властивостям. Греки, наприклад, “дезинфікували” її гілочками вино, щоб воно довше зберігалось. Пізніше французи додавали лаванду в оцет для того, щоб сховати різкий кислий запах.

Знають лаванду й на інших континетах: в США, у штаті Вашингтон вирощують цілі плантації фіолетових “колосків”. Її додають замість перцю, також як ароматизатор у зелений чай й інші напої. Певно ця мода дійшла до України, де також стали з‘являтися кавові напої із додаванням лаванди.

Головною діючою речовиною, безпосередньо впливає на корисні властивості засобів з багаторічників, є ліналоол. Його вміст у листі, стеблах і суцвіттях досягає приблизно 60% від усієї кількості ефірного масла. Саме він надає лаванді заспокійливу дію на нервову і серцево-судинну систему. Крім цього, в лаванді знайдено таке з'єднання як цинеол. У виділеному вигляді його давно застосовують в фармацевтиці для виготовлення відхаркувальних і антисептичних засобів.

Сильним ароматерапевтичним ефектом лаванда зобов'язана гераниола і борнеолу. Кумарини, що містяться в квітках, здатні пригнічувати розвиток паразитів, завдяки чому настої з лаванди показані при педикульозі і глистових інвазіях. Дубильні речовини, яких в суцвіттях налічується близько 12%, у вигляді настоїв для полоскання горла допомагають при вірусних або бактеріальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Завдяки їм на слизовій утворюється захисна оболонка, яка зупиняє подальше запалення.

Смолисті сполуки, також входять до складу лаванди, надають м'яке проносне і сечогінну дію. Вони ж перешкоджають розвитку гнильних процесів і здатні посилювати лікувальний ефект від застосування інших лікарських речовин. Завдяки такому синергізму лаванда лікарська додається в інгаляції при лікуванні грипозних станів.

Однак з усіма засобами з лаванди деяким людям потрібно бути обережним - перш за все, алергікам, вагітним і годуючим. Не можна займатися самолікуванням людям з важкими гормональними збоями в організмі і онкохворим. Також потрібно враховувати, що речовини, що містяться в лаванді, перешкоджають засвоєнню йоду і заліза, тому тим, хто потерпає від браку цих мікроелементів і приймає їх препарати, слід відмовитися від будь-яких експериментів з лавандою.