Манетки (або як їх ще називають, шифтери) велосипеда — це спеціальні пристосування, які кріпляться, головно, на кермі байка та слугують для перемикання швидкостей (задніх і/або передніх), за допомогою натягування або послаблення троса, що йде на перекидку. Крім найпоширенішого кріплення «на кермо», манетки можуть встановлюватися на нижній трубі трикутник рами велосипеда. Таку установку шифтерів ви могли спостерігати на спортивних велосипедах «Турист».

Класичне встановлення манеток на кермо байка таке: шифтер заднього перемикача встановлюється з правого боку, а переднього — з лівого.

Є кілька різновидів манеток, плюси та мінуси яких ми коротко досліджуємо нижче.

Дуже популярне рішення, яке загалом застосовується на манетках від компанії SRAM (у Шимано його можна побачити на шифтері рівня Tourney). Встановлюється після грипси та являє собою конструкцію обертової ручки, за допомогою якої відбувається перемикання швидкостей. Повертаючи ручку манетки до клацання в один або інший бік, ви або послаблюєте натяг тросика трансмісії або ж натягуєте його, у такий спосіб змінюючи перекидку на потрібне передавання.

Мінусом цієї конструкції є можливість випадкового перемикання.

Плюси грипшифтових манеток: через те, що немає витичних деталей, не сильно схильні до механічних пошкоджень у разі падінь велосипедиста (порівнюючи з тригерними двоважними).

Бувають двоважі й одноважільні. На тригерних двоважільних манеток перемикання відбувається за допомогою двох важіль, один із яких, під час натискання, натягує трос (зазвичай розташований під великий палець руки), а другий — розслабляє його (під вказівний палець). На одноважінні натягу троса все також здійснюється важелем, а послаблення (скидання) — спеціальною кнопкою. Тригерними вони називаються через принцип своєї дії, тому що за повного натискання на важіль відбувається чітке перемикання всього на одну швидкість (кілька ви не тиснутимете), а можливість наступного перемикання можна повторити тільки після його повного відтискання.

Плюси: інтуїтивно зрозуміле перемикання, відсутність випадкового спрацьовування.

Мінуси: велика ймовірність зламання під час падіння (багато витичних вузлів).

Цей тип манеток велосипеда являє собою монолітну конструкцію, яка є одночасно і ручками гальм і шифтерами. Це рішення дуже популярне на шосейних велосипедах, оскільки допомагає зменшити вагу байка. Перемикання на таких манеток-тормозах відбувається зміщенням важеля паралельно кермової труби в один або інший бік (залежно від потрібного передавання), а гальмування за класичною схемою — натискаючи ручку на себе.

Крім цього, є моноблоки та для гірських велосипедів. Там гальмівна ручка виконує тільки свої прямі функції, а перемикання здійснюється тими ж важільками або обертовою колодкою. Мінусом такої конструкції можна вважати потребу заміни та гальмівної ручки, і манетки (так як вони розміщені в одному корпусі) під час виходу з ладу одного з них.

Плюси: менша вага; простота використання.

Мінуси: немає комбінацій із гідравлічними гальмами.