Місце збирання: Західна Україна.

Може рекомендуватись лікарем як загальнозміцнюючий, профілактичний засіб для покращення і оздоровлення організму, та застосовуватись профілактично для оздоровлення дихальних шляхів. Зовнішньо - проти пітливості.

Сімейство Губоколірні — Lamicaceae.

Народні назви: бджолина трава, пахлий ісоп, Богородиці трава.

Використовувані частини: надземна частина рослини.

найменування: трава ісопа — Hyssopi herba.

Активні речовини: ефірна олія, дубильні речовини, гіркі флавоноїдні глікозиди, ситостерин та пігмент ісопін.

Застосування в народі. Там, де ісоп вирощують у садах як медонос для бджіл, з нього часто готують чай для профілактики від кашлю та простуди.
Чай із ісопу: 2 чайні ложки нарізаної трави заливають 1/4 холодної води, доводять до кипіння й настоюють упродовж 5 хвилин. Після проціджування чай готовий до вживання. Дозування: 2-3 чашки на день.

Вживання як приправа. Свіжу траву Іссоп — чудова приправа, оскільки він ароматний і приємний на смак, причому сприятливо впливає на травлення. Особливо добре додавати його до ніжної печені з телятини, якій часто бракує пряної терпкості. Але й стравам із квасолі, похлібці та супам або свіжому салату з огірками та томатами, а також сиру для творчості та плавлених сирів ісоп надає приємної пікантності.

Побічних дій можна не боятися, але не передозувати!

Легенди: У Біблії іссоп — це священна ароматна рослина з тонкими гілками, яку використовували як кропило під час важливих обрядів очищення від прокази, гріха та ритуальної нечистоти. Кажуть, що по цій траві ходила Божа мати і оплакувала сина, бо там де його розп'яли були цілі поляни цієї трави.

Псалом 51: Цар Давид благає про духовне очищення: «Окропи мене іссопом — і буду чистий, стану білішим від снігу» (Пс. 50:9 або 51:7).