Чотки на 10

Матеріал: дерево, оброблені лаком.

Введені чіткі в ужиток ще святим Василем Великим (за іншими джерелами – Пахомієм Великим і навіть святим Антонієм, але в будь-якому випадку – дуже давно, в перші століття Християнства) для неписьменних ченців, які виконували молитовне правило не з книг, а з певного числа молитов Ісусових. Ніякого іншого призначення – ні практичного, ні символічного – вони не мали. У нас, на Русі, вервиця перетворилася в лестовку – сходи на небо, і замкнене коло – образ вічного і безперервної молитви.

Основна молитва, якій моляться за четкам – Ісусова молитва: Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного або більш короткі форми, найкоротша з яких:Господи, помилуй мя. У цій короткій молитві людина, що має досвід справжньої глибокої молитви, знаходить всю повноту і прохань, і молитовних подяк, і молитовних зітхань.

Будучи зовні простим предметом, чотки відображають багато невидимі, піднесені речі за словом святого апостола Павла: видиме тимчасово, а невидиме вічно (2 Кор.4:18).

Чотки в чернецтві називаються духовним мечем (див. Еф.6:17) і вручаються ченцеві при постриженні для якомога більш частого призивання імені Божого. У цьому випадку чотки є знаряддям (засобом) нагадування про безперестанній молитві, засобом проти розсіювання розуму.

Чотки можуть використовуватися також для спеціального молитовного правила, яке складається з певної кількості молитов Ісусових (сотница, двусотница тощо). У цьому випадку правило читається за особливим благословенням, тому що в противному випадку можна спасти в стан духовної принади і серйозно нашкодити своєму духовному творення. Тим більше для простих мирян (немонашествующих).

Молитва з вервицею повинна бути непомітною для стороннього ока, виняток можуть становити лише ченці, які мають на це особливе благословення.