На початку XX століття на Львятщині в знаменитому селі Гаванароччина трудилося багато гуцульських майстрів, які робили кухонну справу. Їх вироби славилися всією Україною та за її межами, адже вони виготовляли не звичайну кераміку, а задимлену, за старовинними технологіями, які вони отримали у спадок від своїх предків. Це ремесло передавалося з покоління в покоління, і кожна сім'я мала свої секрети виготовлення закуреної кераміки. Згодом ремесло призвело до занепаду. Здавалося б, технологія виготовлення загублена назавжди. Але чотири родини ремісників зберегли цінні знання, і 20-30 років тому виготовлення задимленої кераміки повернулося.

     Дивовижним секретом керамічного посуду є його властивість надавати їжі неповторний смак і тривале зберігання. Гаварецька кераміка (26х18 см) «ГК 01-05» у формі великої миски або макітри виготовлена за допомогою випалювання глиняного виробу в земляній печі за дуже високої температури. У процесі обпалювання дровами кіптяву вбирається в стінки виробів і розчиняється в них. Унаслідок 12 годин випалювання виходить дивовижний посуд чорного кольору з благородним глянсовим відливом.