Зовнішньо призначають у разі захворювань шкіри (рани, екземи, опіки, дерматитів, фурункульозу, піодермії), підшкірної клітковини та м'язів, у разі артритів, невралгій, тендинітів, тендовагінітів, бурситів, маститів у формі мазі (10-30% -ної) або водно-спіртових розчинів (10-30% -них). Спиртово-хіхтіолові розчини (1:25) широко використовують у формі примочок під час флегмонів, міозитів. У разі шкірних захворювань паразитарного походження, зокрема у разі корости, парші, стригущого лиша, іхтіол використовують як мазі (10-20% -ній), лініменти та пасти (5-10% -них). У разі додавання дегтя, сірки та креоліну лікувальний ефект під час корости та дерму-томікозах підвищується. Всередину іхтіол застосовують як антисептичний і протибродильний засіб у разі гострої тимпанії рубця, метеоризму, функціональних розладів кишківника, запалень шлунка та кишківника, у разі гострого розширення кишківників (кольки). У разі гострого розширення шлунка в коней рекомендується промивати шлунок 1-2% — спеціальним водним розчином і всередину задавати спиртово-йтиол-валер'янову суміш. Водні розчини іктиолу (1-2% — інші) призначають у разі випадання та запалення прямої кишки (зрошення у формі клізм), у разі крурозного запалення гортані, запалення стравоходу. Всередину іхтіол призначають як розчин (1-2% -них), болюсів, мікстур, кашіц.

Дози іхтіолу всередину:

лошадям - 10-30 г;

крупному рогатому скоту - 10-20 г;

дрібній рогатій скоті та свиням - 1-5 г;

собакам - 0,2-1 г;

лисам - 0,2-0,5 г.

В акушерській практиці його застосовують у разі метритів, вагінтів, сальпінгитів у формі спринцювання 3-5% — водним розчином або свічок (дрібним тваринам 0,1-0,3 г). Для промивання очей під час лікування телязіозу великої рогатої худоби використовують 3-5% — цей розчин імітіолу.