Снасті невеликого вітрильника мірно скрипіли під шум морського вітру. На палубі метушилися матроси, а на кормі, біля штурвала, стояв капітан і дивився в підзорну трубу. Піднявшись на палубу з кают-компанії, біля нього зупинився лицар, одягнений в кольчугу з коротким мечем за поясом. - Далеко до землі? - звернувся він до капітана. - Кілька миль, - проскрипів старий морський вовк, не відриваючи погляд від підзорної труби - земля на горизонті, острів, ще один острів цього чортового архіпелагу. Будіть ваших друзів, та простежте за чаклуном, щоб він мені порох своїми магічними штуками не підпалив! Лицар усміхнувся собі у вуса, і подолавши за два стрибки сходи, спустився на гарматну палубу. А далеко, над островом кружляв срібний дракон, виглядаючи чергову здобич ...