Рідний Донбас. Якщо їхати — то й летіти. Догори дригом. І бажано не забути пригоди. Нерівна дорога. Схил. Нуль досвіду. Азарт в очах, блиск сонячного зайчика — і баггі на скроні. Тримаю перекинуту машину головою, щоб не впала. Токсично наполягаю: не боляче. Головне — щоб бібіка ціла. Перша в усьому. І перша, хто перекинув цю адську колісницю 🤣 Тікаю від лікарів з новенькою гулею та новим позивним — БАГІ. Я не токсична. Просто досвід наполягає на ще одній пригоді. А ось і мій пароплан прилетів.