У глушині між пагорбів Міссісіпі щороку збирається величезна родина Воґн на так зване Возз’єднання. Щоразу до свята долучаються нові родичі, які з’явилися за рік, а буває, родина довідується про невідворотну втрату. Та цьогоріч усе геть інакше: прабабця Воґн святкує 90-ліття, її чоловік уже не з нею, та ще й правнук Джек забарився, хоча його ніби й мали випустити із буцегарні. До того ж на Джека чекає сюрприз, про який він і не здогадується. Юдора Велті змальовує один день із буття родини звичайних фермерів, трудівників, неуків, які люблять згадувати історії з життя, обговорювати одне одного й сусідів, сердяться, ненавидять і швидко прощають, а потім навіть люблять, і за будь-яких обставин завжди пригощають і завжди виручають тих, хто втрапив у біду, не забуваючи водночас підняти його на глузи, і просто радіють подіям, які дарує їм день Возз’єднання. На сторінках цього роману, як і в житті, комічне сусідує з трагічним, а багатоголосся образів створює драматичну симфонію родинної саги. ✦ Чому варто прочитати «Програні битви»? - Велика родинна історія, яка відбувається майже в реальному часі. У центрі – зустріч величезної родини на фермі в Міссісіпі 1930-х років. Святкування 90-річчя бабусі поступово перетворюється на цілий вир сімейних історій, сварок, таємниць і несподіванок. - Майже 700 сторінок – і майже все через розмови. Велті свідомо відмовилася від звичного пояснення думок героїв: їхній характер, почуття й конфлікти розкриваються через слова, інтонації та вчинки. - Діалоги – головна суперсила роману. Герої постійно розповідають історії, перебивають одне одного, повторюються, перескакують з теми на тему – і саме з цього хаосу поступово складається портрет цілої родини. - Це роман, який потрібно слухати. Вуличний і сільський говір американського Півдня, характерні мовні звороти та ритм живої розмови створюють відчуття, ніби ви самі сидите за столом разом із цією нескінченною родиною. - Гумор народжується з повсякденності. Абсурдні ситуації, сімейні плітки, старі образи й нескінченні суперечки перетворюють звичайне родинне зібрання на дуже живу комедію. Критики особливо відзначали гумор і комічну силу роману. - За сміхом тут ховаються серйозні речі. Бідність, виживання, освіта, соціальна нерівність, сімейна лояльність і конфлікт між традицією та прагненням до іншого життя – важливі пласти роману. - Сім’я тут одночасно рятує і душить. Вона дає героям відчуття приналежності та підтримки, але також диктує правила, зберігає старі образи й неохоче відпускає тих, хто хоче жити інакше. - Атмосфера американського Півдня 1930-х – спека, сільська ферма, величезна родина, прості радощі, важка праця, плітки, гумор і відчуття світу, який живе за власними законами. - Велті експериментує з формою. Вона хотіла показати життя героїв без постійних авторських пояснень – через дію та мовлення. Сама письменниця називала ц