Історико-культурне дослідження Орисі Демської торкається мовної історії Одеси — міста між Великим степом і Чорним морем. Авторка розглядає питання, якими мовами звучала Одеса в різні епохи та як формувався її багатомовний простір. Авторка переосмислює імперський міф про «традиційно російськомовне» місто й повертає в оповідь голоси греків, кримських татар, євреїв, німців, італійців та українців. Вона говорить про пам’ять, мову й право розповідати власну історію.
Про що книга?
Це спроба заново прочитати історію північного узбережжя Чорного моря через питання мови. Орися Демська досліджує, як змінювалися назви, як переписувалися джерела і як зникали або поверталися найменування. Видання проводить читача від античних часів і степових цивілізацій до Хаджибея та модерної Одеси. Через образ каварні грека Симона Аспоріді постає жива картина міста, де перетиналися різні культури й народи.
Текст уважний до фактів, але звучить живо й особисто. Авторка поєднує свої думки й дослідження з розмовами, зустрічами та пережитим досвідом війни. Видання доповнене чорно-білими фотографіями, які зберігають образ Одеси початку XXI століття. Це розповідь не лише про минуле й мовні маніпуляції імперського періоду, а й про те, як історія мови продовжує впливати на життя міста сьогодні.