«When We Meet Again» починається з того, що Емілі Емерсон втрачає роботу і почуватиметься загубленою в житті, шукаючи сенс далі. Несподівано вона отримує загадковий портрет жінки, яка зображена біля цукрового поля, та маленьку записку: «He never stopped loving her…». Емілі впізнає на портреті свою дідусеву матір — бабусю, і вирішує з’ясувати, хто надіслав цю картину й чому. Розслідуючи, вона відкриває, що бабуся мала стосунки з подіями під час Другої світової війни, зокрема з німецькими військовополоненими у Флориді.

Наррація переплітається між сучасністю та минулим, показуючи життєвий шлях бабусі в Німеччині до війни і її долю після. Емілі долає особисті бар’єри — емоційні рани, відчуження з батьком і страх відкритися перед родиною. У сюжет втягнуто тему любові, втрати, прихованих таємниць і сил, які зв’язують покоління. Персонажі опиняються між вибором — чи варто проживати спогади чи відпустити минуле.

Авторка додала авторську примітку в це видання, щоб дати новий «коментар» до історії, а також невеликий анонс свого наступного роману.

Ця книга звертає увагу на те, як спадщина, витримка та примирення можуть змінити життя одного покоління й наступного.