Роман «Степові обрії» Людмили Коваленко — це багатогранне полотно, що поєднує в собі риси урбаністичної прози, соціально-побутового реалізму та щирої автобіографічності. У центрі розповіді опиняються жінки з української та грецько-української родини, чиї долі нерозривно пов’язані з Маріуполем. Це історія про приватне становлення жіночої особистості, яка розгортається на тлі складних стосунків із чоловіками, але не втрачає своєї внутрішньої сили та світла. Авторці вдалося створити дивовижний ефект українського хюґе — текст просякнутий особливим затишком і теплим побутовим колоритом. Повсякденні справи, сімейні вечері та родинні традиції описані з такою любов’ю, що навіть вкраплення суворих соціально-історичних та політичних подій не здатні затінити головного — цінності людського життя та права жінки на власне щастя. Це література, яка зігріває, попри всі виклики епохи.