Бувши офіцером французької служби, я брав участь в осаді Сарагоси! calcollapi • Через кілька днів після взяття міста, закидаючи в один із досить віддалених кварталів, я звернув увагу на невеликий, але красивий будиночок; чому-небудь я відразу вирішив, що солдати наші ще не встигли його розграбувати. Захоплива цікавість, я встав на ґанок і постукав. Каза-лось, що двері не замкнені, — я легенько штовхнув їх і увійшов усередину. Я крикнув — ніхто не відгукується, у будинку не було ні душі. Мені показу-лось, що все мало-мальськи стойке вже вивезене; на столах і в шафах залишилися дрібниці, які не мають жодної цінності. Тільки в куточку, на підлозі, мені кидаються в очі кілька варіантів зошитів; я переглянув їх. Це був іспанський рукопис; хоча я й не сильний у цій мові, я все ж зумів розібрати, що вміст її надзвичайно займало-теольно: то були історії про кабелів, розбійників і запирях. Я вирішив, що читання цих дивовижних повістей допоможе мені розвеселитися й абстрагуватися від тяги походу. Розсудивши, що рукопис назавжди позбавлений законного власника, я без довгих роздумів прихопив її із собою...