В народі відомий як лікарський засіб, що володіє дев'ятьма силами. Він містить сили Марса, Юпітера і Сонця. Оман застосовували воїни перед битвами – корінь оман давав додаткову силу , а також служив оберегом від поранень і поразок.

Оман дуже популярний як пряність – його додають у цукерки і пряники, кондитерські напівфабрикати, в рибні консерви, свіжі корені оману використовуються для приготування цукатів . Його ефірні олії застосовуються в парфумерній та миловарній промисловості.

Кореневище з коренями оману ( RHIZOMA cum RADICIBUS INULAE HELENII) збирають або ранньою весною, або пізно восени. Вони містять полісахариди - інулін – до 40%, псевдоінулін, інуленін, камедь, смоли і ефірні олії.

Виявляє протимікробну, желчегонную, сечогінну, глистогонную активність, посилює секрецію бронхіальних залоз, дає відмінні результати при катарах верхніх дихальних шляхів, трахеїтах, і як антивірусний засіб.

Застосування кореня оману:
внутрішньо – відвар – (1 столова ложка сировини запарити 200 мл окропу, варити на водяній бані 30 хвилин, помішуючи, настоюють 10-15 хвилин, проціджують ) пити в теплому вигляді по 1/ 2 склянки 2-3 рази на день за 1 годину до їжі.

Входить в склад зборів.

ЗАСТОСОВУВАТИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ЛІКАРЯ.