Це немов крижаний ранок, який пронизує своїм холодом.

Рожевий перець, як сонце, яке ледве вдається прорватися крізь важкі сірі хмари. Шавлія, як повітря бадьоре і сухе, як вітер, який ковзає під моїм одягом.

Ягоди ялівцю, як ранкова роса, що блищить на траві. 

Нарешті я відчиняю оббиті залізом дерев’яні двері стайні, і пекучий запах шкіри, дерева, амбри та меду виривається мені назустріч. Цей споконвічний аромат різко контрастує з холодним ранковим повітрям.Абсолю мате та олія гвоздики - це немов запах волі. Шкіра поглинає з повітря тепло трави та деревини.