Арт-бук «Війна грибів» — це книга, у якій, попри її уявну простоту, багато шарів сенсу. Метафоричною мовою вона розповідає про конфлікт, базовий для будь-якого людського колективу ситуації. Водночас у руках талановитих співавторів — художника Нікіти Кравцова та письменника Андрія Куркова — казка набуває ще одного, цього разу гострополітичне вимірювання. Вона стає надзвичайно актуальною ремаркою до однієї з найбільш хворобливих тем новітньої української історії — війни, яку веде Росія проти України. І, нарешті, унікальний арт-бук — це вишуканий естетичний оммаж класику українського мистецтва Георгію Нарбут. Георгій Нарбут завершив малювати свою «Війну грибів» у квітні 1906-го, а надрукована вона в 1909-му.Ідею своєї книжки Нікіта Кравців придумав у 2021-му, коли був залучений Наталією Гузенко-Буд'є до проєкту Гострування Нарбута у Франції. Для «Війні грибів» Нікіта створив тридцять шість авторських малюнків. За своєю структурою нове видання майже один в один повторює нарбутівську книгу. Але й тут є варіації, за якими цікаво простежити. Насамперед абсолютно розниться естетика ілюстрацій. Кравців працює в характерній для себе манері, у його малюнках набагато більше уваги приділено тілесності. У цих роботах багато порожнеч, а в очі впадає яскраве, підкреслено просте колірне рішення, що базується на використанні контрастних, переважно відкритих фарб. Художник присвячує свою книгу батькові — Віталію Борисовичу Кравцову. Той живе в Україні та разом із сином хвилюється за її долю.Переказ казки, зроблений Андреем Курковим, має свої особливості. В розповіді з'являється причиново-наслідковий зв'язок і сферична прив'язка до актуальних подій. «Війна грибів» має зав'язку — конкретну загрозу від царя Гороха. Цього персонажа вітчизняний читач дізнається без проблем — він живе за лісом, рік у рік нарощує свою військову міць, а одного разу починає готувати гармати та спрямовувати їх на землі грибів. Ось тут і з'являється Боровик. У цій версії історії він тепер не цар-уурпатор, а патріотично налаштований грибний округло. Боровик, як і в нарбутовій казці, кличе різні гриби на війну, але більшість не готова захищати свою батьківщину. І знову лише відважні молочники стають на бік свого гетмана та роблять гарматний залп. Від цього удару агресивні, але, як виявилося, трусильні горошки розбігаються. Казка закінчується одночасно піднесено та сумно. Або, швидше, реалістично. Молочники вирішують і далі жити біля гармат, щоб захищати всіх від захопників, а інші гриби переходять якнайдалі від зони конфлікту. «Їм, напевно, однаково, хто в лісі хазяїн. Абі шибе тихо булоо», — підживлює автор. Гранично проста, але така впізнавана історія з величезною кількістю алюзій на актуальні проблеми українського суспільства.