На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу.

І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.

Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»

Чому варто прочитати книжку «На вулиці Солоній»?

• Тепла і дуже весела історія, у якій кожен читач упізнає шматочок власного дитинства: запах річкової води, крик із-за паркану, липкі від цукру пальці й відчуття, що світ великий, але твоя вулиця – центр Всесвіту.
• Роман про дорослішання і останнє літо перед школою, коли час летить, а кожен день – це нова пригода.
• Для поціновувачів «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» Юлії Мак, «Тореадорів із Васюківки» Всеволода Нестайка, «Зелена,19» Марка Лівіна, «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена та «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Лінґрен

Про авторку

Ія Морела — українська письменниця, яка від палкої читачки, через дипломовану бібліотекарку, стала авторкою дебютного роману «На вулиці Солоній».