У ніч із 31 серпня на 1 вересня 2008 року одинадцять людей наклали на себе руки
в маленькому містечку на бідному й ізольованому східному узбережжі Гренландії.
Самогубства ширилися, як епідемія, і зачепили всі соціальні класи й вікові групи
в містечку, мешканці якого, здавалося, «інфікувалися від одного дотику чи
погляду». На перший погляд, ці самогубства ніяк не повʼязані між собою: лише
деякі із загиблих були побіжно знайомі. Але в спостерігача виникає питання: «Чи
не є помилкою вважати, що життя окремої людини має значення лише саме по собі —
так само, як і смерть однієї людини має сенс незалежно від інших людей?»
Роман «Анатомія ночі» розповідає про останні години життя одинадцяти людей, а
також — про Гренландію, сувору країну, сповнену по вінця холодом, самотністю,
але й утішними чарами. У своїй оповіді Анна Кім прискіпливо й мальовничо
відстежує повороти життєвої історії та дає відповіді на питання, чому цієї ночі
все мало статися саме так.
Увага! Книга містить детальні сцени насильства і самогубства.