У ніч із 31 серпня на 1 вересня 2008 року одинадцять людей наклали на себе руки в маленькому містечку на бідному й ізольованому східному узбережжі Гренландії. Самогубства ширилися, як епідемія, і зачепили всі соціальні класи й вікові групи в містечку, мешканці якого, здавалося, «інфікувалися від одного дотику чи погляду». На перший погляд, ці самогубства ніяк не повʼязані між собою: лише деякі із загиблих були побіжно знайомі. Але в спостерігача виникає питання: «Чи не є помилкою вважати, що життя окремої людини має значення лише саме по собі — так само, як і смерть однієї людини має сенс незалежно від інших людей?» Роман «Анатомія ночі» розповідає про останні години життя одинадцяти людей, а також — про Гренландію, сувору країну, сповнену по вінця холодом, самотністю, але й утішними чарами. У своїй оповіді Анна Кім прискіпливо й мальовничо відстежує повороти життєвої історії та дає відповіді на питання, чому цієї ночі все мало статися саме так. Увага! Книга містить детальні сцени насильства і самогубства.