Усе, що ви хотіли і боялися дізнатися про смерть, — у викладі Садхгуру, найвідомішого йога і містика нашого часу. Смерть — це не фінал. Смерть неминуча. Як можна ігнорувати такий важливий аспект життя, володіючи людським розумом? Як можна уникати його і поводитися так, немов вам належить жити вічно? Як так вийшло, що, провівши мільйони років на цій планеті, люди досі ні чорта не знають про смерть? Обставини смерті важливі. Якщо під час фази відокремлення від тіла примножуються хороші відчуття, то ми говоримо, що ви потрапили в рай. Якщо погані — то в пекло. Рай і пекло — це не географія, а людські стани. Якщо ми не можемо навчити всіх людей у світі добре жити, то принаймні спробуємо навчити їх добре вмирати. З точки зору духовності те, що не вдалося здійснити за життя, можна здійснити в момент смерті, якщо підійти до нього грамотно. Річ у тім, що в цей фінальний момент дуже легко розв’язати вузли й позбутися всього, що ви накопичили. Якщо хочете скористатися можливістю, яку являє собою смерть, то не можна зустрічати її в страху. Боячись смерті, ви уникнете тільки життя, але уникнути смерті вам не вдасться. Насильницькість смерті визначається не тим, що сталося з тілом, а тим, що відбувалося всередині людини. Звільнення тих померлих, хто все життя прожив без усвідомленості й нічого для себе не зробив, залежить від їхніх дітей. Хоч би що з вами сталося — хвороба, смерть або будь — яка катастрофа, — ви можете зробити їх або кроком на шляху до самозвільнення, або кроком на шляху до заплутаності.