Жалючий своїм холодом крижаний ранок.
Ягоди ялівцю.
Ранкова роса блищить на траві.
Нарешті, я відкриваю оббиті залізом дерев’яні двері стайні, і пекучий запах шкіри, дерева, амбри і меду виривається мені назустріч.
Цей одвічний запах різко виділяється в пронизливо холодному ранковому повітрі.
Абсолю мате.
Мій кінь видає тихе іржання.
Шкіра вбирає на вітрі тепло трави і деревини.
Боби тонка. Ірландська Шкіра на горизонті.